Категорія: grammatica

Для визначення часового проміжку певної дії використовуються прийменники PER та DA.

В чому ж різниця?

PER – використовується при визначенні періоду дії. Період має свій початок та кінець. Отже дія вже в цьому випадку дія закінчена, тому в такому реченні вживається il passato.

Ho lavorato a Roma per due anni.

DA – використовується в тому випадку, якщо дія почалася в минулому і триває до тепер. Тобто, є початок, але немає кінця. Тому в такому реченні вживаємо il presente.

Lavoro a Roma da due anni.

PARLARE чи DIRE

SENTIRE чи ASCOLTARE

VEDERE чи GUARDARE

В де-яких випадках студенти відчувають складність у вживанні цих дієслів. Спробую пояснити коротко на простих прикладах.

Можна розмовляти (PARLARE) довго, але важливого так і не сказати (DIRE).

Можна слухати (ASCOLTARE) довго, але важливого так і не почути (SENTIRE).

Можна дивитися (GUARDARE) довго, але важливого так і не побачити (VEDERE).

Отже, PARLARE ASCOLTARE GUARDARE – це більш загальні поняття. Натомість SENTIRE, DIRE, VEDERE вживаються, коли в реченні є конкретика і відповідає на питанні (ЩО?).

1. Дієслова, що означають початок або тривалість дії ( COMINCIARE, METTERSI, CONTINUARE, STARE…).

Ho cominciato a leggere il libro.

Continua a nevicare.

2. Дієслова, що означають спроможність виконувати дію ( ARRIVARE, RIUSCIRE… ).

Non arrivo a capire.

Come riesci alavorare cosi tanto.

3. Дієслова, що означають рух ( ANDARE, CORRERE, TORNATE, USCIRE VENIRE… ).

Vado a trovare i miei genitori .

Mi accompagni a fare la spesa?

Як кажуть у нас Україні : «Хто рано встає, тому бог дає».

В Італії кажуть « Il mattino ha l’oro in bocca».

«Кажуть»… хто виконує дію в цих реченнях?

В цих реченнях немає конкретної особи. Можна сказать, що це люди кажуть.

Отже, безособова форма в італійській мові. Ще одна відмінність, впорівнянні з українською. В нащій мові, в цій формі відповідають дієслова третьої особі множини (ВОНИ).

Натомість в італійськай мові безособова форма формується:

SI + ТРЕТЯ ОСОБА ОДНИНИ( LUI, LEI).

Частинку SI можна замінити словом люди – LA GIENTE.

In Italia si dice: «Il mattino ha l’oro in bocca» – в Італії кажуть… ( люди кажуть).

Розгнянемо такі речення:

1. Урок закінчився. Концетр розпочався о 17.00. Анна змінилася.

2. Професор закінчив урок. Я розпочав працювати о 8.00. Анна змінила зачіску.

Речення в першому пункті об’єднує те, що немає особи яка виконує дію, а сособа приймає дію. Тобто, урок сам заківчився, немає особи яка його закінчила. Анна змінилася – теж, можна сказати, щл вона сама змінилася. В таких реченнях завжди буде вживатися дієслово ESSERE. Такі дієслова називаються intransitivi.

La lezione è cominciata. Il concerto è cominciato. Anna è cambiata.

В другому пункті з’являється особа, що виконує дію і речення відповідає на питання ЩО?. Професор закінчив (Що?) урок. Я розпочав (Що?) працювати. Анна змінила (Що?) зачіску. В таких речення вживаємо завжди AVERE. Такі дієслова називаються transitivi.

Il professore ha cominciato la lezione . Ho cominciato a lavorare alle 8.00. Anna ha cambiato la pettinatura.

А тепер «народне правило»:

Якщо дія виконалась сама собою – ESSEEE.

Якщо хтось виконав дію – AVERE.

В попередньому пості ми розбили дієслова, що вживаються з ESSERE по групам за їх значенням. Тепер пройдемося по нашим улюбленим «АЛЕ».

Існують слова, такі як йти, повертатися, відправлятися, приходити і т.д. Їх об’єднує те, що ці всі слова означають рух, причому у цьому русі є завжди напрямок. Це закладено у їх значенні.

Але існують слова, що теж означають рух, такі як ходити, бігати, плавати і т.д.. Наприклад: «Сьогодні зранку я бігав». Рух є, але напрямку немає. А в такому реченні теж зі словом бігати: «Почалася злива і я побіг додому». Тут вже є і рух і напрямок «додому».

В першому реченні ми вживаємо AVERE –STAMATTINA HO CORSO . Тому, що немає напрямку руху. А от в другому варіанті вживаємо ESSERE – HA COMINCIATO A PIOVERE E SONO CORSO A CASA. Тому, що є напрямок «a casа».

Отже підсумуємо:

Якщо в реченні немає направленого руху – вживаємо AVERE. Якщо у руху є напрямок – ESSERE.

Найрозопвсюдженішим питанням у складних часах є вживання AVERE ЧИ ESSERE.

Отже, складні часи – це ті що складаються з двох слів:

AVERE або ESSERE + PARTICIPIO PASSATO.

Зазвичай, знайомство із цими часами починається з passato prossimo (час, що означає короткотривалу, закінчену дію в минулому. Відповідає на питання ЩО ЗРОБИВ?). Тому на його прикладі спробуюємо розібратися.

ESSERE вживається з:

– Із дієсловами, що означають направленний рух, такі речення будуть відповідати на питання КУДИ? ( ANDARE, VENIRE, TORNARE, USCIRE, PАRTIRE …) .

Ieri sera sono andata ( КУДИ?) in pizzeria .

Noi siamo partiti (КУДИ?) per Roma.

– Із зворотніми дієсловами. Це ті, що в початковій формі мають закінчення -arsi ,-ersi ,-irsi.

Mi sono lavato le mani.

Ti sei svegliata ptesto stamattina?

– Безособові дієслова ( PIACERE, SEMBRARE, COSTARE, BASTARE, MANCARE, SUCCEDERE…).

Mi sono piaciuti i tuoi libri.

Cosa ti è sucesso?

– Дієслова, що означиють перехід з одного стану в інший ( DIVENTARE, NASCERE, CRESCERE …)

Siamo nati in Ucraina.

Sei cresciuto molto.

– Із дієсловами, що є синонімати слова «залишатися» – STARE, RESTARE, RIMANERE.

Anna e Marta sono rimaste a casa.

– ESSERE вживаємо з ESSERE.

Ieri sera siamo stati al bar.

Пам’ятаємо!!! При вживанні допоміжного дієслова ESSERE узгоджуємо закінчення participio passato з підметом:

Io sono andata al cinema (якщо «я» дівчина).

Io sono andato al cinema (якщо «я» хлопець).

Anna e Marta sono andate al cinema.

Andrea e Paulo sono andati al cinema

Ці два дієслова є зворотніми, та означають одягатися. В чому ж рІзниця?

METTERSI – вживаємо, коли ми одягаємо щось конкретне. Таке речення буде відповідати на питання ОДЯГЯТИ ШО? Наприкла:

MARTA SI METTE IL VESTITO BLU – Марта одягає (ЩО?) синю сукню.

OGGI MI METTO IL CAPOTTO – сьогодні одягну (ЩО?) пальто.

VESTIRSI – вживаємо, коли немає у реченні того що ми одягаємо. Таке речення буде відповідати на інщі питання: ОДЯГАТИСЯ ЯК? ОДЯГАТИСЯ ДЕ? І т.д. Наприклад:

STASERA MARTA SI VESTE IN MODO ELEGANTE – Марта одягається (ЯК?) елегано.

FARANCESCA SI VESTE IN CAMERA DA LETTO – Франческа одягається (ДЕ?) в спальні.

За прадавньою легендою усі хто вивчає італійську мову поділяються на дві групи – на TRA і FRA. Так часто жартуємо ми із студентами.

TRA(latino intra) – dentro, in mezzo , шо означає «всередині», «між». Вживався переважно із значенням місця та положення.

FRA (latino infra) – sotto, al di sotto, що означає «нижче». Первісне значення терміну було втрачене. Сьогодні вживається у тому ж самому значенні, що і TRA.

Але в чому ж різниця?

Їх вживання залежить від милозвучності та запобіганню повторення однакових звукосполучень у реченні. Наприклад:

СI VEDIAMO TRA TRE GIORNI – в цьому реченні повторюються звуки «тра, тре», тому доречніше буде сказати: CI VEDIAMO FRA TRE GIORNI.

FRA FRAGOLE E MIRTILLI – ту збігаєтються « фра, фра…», тому правильно буде сказити: TRA FRAGOLE E MIRTILLI.

IMPERFETTO – це як фільм, знятий напам’ять про минуле, натомість PASSATO PROSSIMO – фотографія. Це моє улюблене порівняння, для того щоб відчути різницю між цими двома минулими часами.

IMPERFETTO – це недоконана, довготривала дія в минулому, що немає чіткого часового проміжку. Або дія що повторювалась в минулому. Відповідає на питання ЩО РОБИВ?

Da bambino andavo a scuola tutti i giorni – коли я був дитиною, ходив до школи кожного дня (дія, що повторювалась у минулому).

PASSATO PROSSIMO – короткотривала, завершена дія, що відбулася в минулому. Відповідає на питання ЩО ЗРОБИВ?

Ieri sono andato a scuola – вчора я ходив (сходив) до школи (одноразова дія).